Тоді як «три нові види товарів» (нова трійка експорту КНР) продовжують завойовувати ринки та підкорювати прихильників по всьому світу, їм на зміну вже приходить «нова ультратрійка», яку формують штучний інтелект (ШІ), робототехніка та інноваційна фармацевтика. Еволюційний шлях від «традиційної трійки» через «нову трійку» до «нової ультратрійки», що охоплює кілька десятиліть, окреслює не лише якісну модернізацію китайського виробництва, а й докорінну трансформацію ролі КНР у глобальному міжнародному поділі праці.
Озираючись на шлях виходу китайської продукції на світові ринки, можна стверджувати, що це історія постійного оновлення та еволюції моделей міжнародного співробітництва. У минулому «традиційна трійка» експорту, представлена одягом, меблями та побутовою технікою, сформувала репутацію китайських товарів як якісних і доступних, а сама країна виступала переважно в ролі «світової фабрики». З настанням XXI століття «нова трійка» — фотоелектрична продукція (сонячні батареї), електромобілі та літієві акумулятори — докорінно змінила уявлення світу про виробничий потенціал КНР. Китай перетворився на незамінну ланку в глобальних виробничо-збутових ланцюжках нової енергетики та ключового володаря критичних технологій.
Сьогодні безперервний перехід від «нової трійки» до «нової ультратрійки» свідчить про те, що Китай стрімко трансформується з глобального виробничого центру на світове джерело інновацій. Країна дедалі активніше пропонує міжнародній спільноті оригінальні технологічні розробки, інтелектуальні системи та комплексні інженерні рішення, ділячись зі світом «інтелектуальними» та «інноваційними дивідендами». Конкурентні переваги КНР усе більше полягають у здатності створювати принципово нові продукти, відкривати перспективні технологічні напрямки, формувати міжнародні стандарти, ефективно інтегрувати світові ресурси та забезпечувати їх постійне високотехнологічне оновлення.
Експортний ривок «нової ультратрійки» на світову арену в жодному разі не є грою з нульовою сумою. Він робить науково-технічний прогрес більш інклюзивним і доступним для всіх, сприяючи розвитку місцевих інноваційних екосистем. Розумні роботи китайського виробництва цілодобово працюють у лікарнях Таїланду, забезпечуючи високоточну доставку ліків і медичних аналізів, а в таких провідних промислових державах, як Німеччина, успішно функціонують повністю автоматизовані виробничі лінії, розроблені в Китаї. Великі мовні моделі штучного інтелекту китайських розробників активно використовуються за кордоном для створення контенту, написання програмного коду та аналізу медичних знімків. Китайські ШІ-технології допомагають малому та середньому бізнесу в Південно-Східній Азії здійснювати цифрову трансформацію, суттєво підвищуючи ефективність електронної комерції та логістики. У сфері фармацевтики низка оригінальних інноваційних препаратів китайської розробки вже вийшла на міжнародні ринки, даруючи нову надію пацієнтам по всьому світу.
«Нова ультратрійка» — це колосальна можливість для всього світу. Китай не прагне до монополії на нових технологічних напрямках і не має жодного наміру «витісняти» когось із ринку. Замість того щоб ізолюватися за високими «стінами» геополітичних занепокоєнь, значно доцільніше спільно використовувати можливості та відповідати на виклики сучасності, спрямовуючи штучний інтелект та інші інновації в гуманне русло — на благо всього людства.
Джерело: Читати оригінал