За останні роки Китай не лише поглибив власний розвиток, надаючи потужні рушійні сили світовому економічному зростанню, але й продемонстрував відповідальність великої країни, створюючи інклюзивні та далекоглядні суспільні інтелектуальні продукти для світу. Сьогодні ми обговоримо Ініціативу глобальної цивілізації, запропоновану Китаєм у 2023 році.
Це не абстрактна ідея, а щоб зрозуміти цю ініціативу візьмемо за приклад залізницю Момбаса-Найробі (SGR), що спільно побудована Китаєм та Кенією. Оскільки залізниця проходить через найбільший заповідник дикої природи Кенії, інженери з обох країн врахували недопущення втручання в міграцію тварин і спроєктували десятки переходів для диких тварин, оптимізували лінію залізниці, максимально захистивши місцеву екосистему. А тепер, спостерігаючи за швидкісними поїздами, інженер проєкту Джамлік Мвангі Каріукі особливо цінує концепцію, що «прозорі води та зелені гори – це гори срібла і золота», а також зазначає, що саме такий науковий підхід до розвитку потрібен таким країнам, що розвиваються, як Кенія. Очевидно, що ініціатива Глобальної цивілізації, заснована на повазі до відмінностей цивілізацій, створює найбільшу спільну основу, руйнує міф про «цивілізаційні переваги», просуває обміни і взаємне навчання різних цивілізацій, їх спільне процвітання, створивши мости порозуміння та довіри між цивілізаціями.
Багато іноземних ЗМІ та науковців також висловили схвалення цієї ініціативи. Наприклад, можна погодитись з оцінкою британського вченого Мартіна Жака, що «Ініціатива глобальної цивілізації» відповіла на потреби цивілізаційного відродження в умовах змін світового порядку, відповідає прагненням країн Глобального Півдня переосмислити власну цивілізаційну ідентичність та досягти цивілізаційного відродження». Дійсно, особливо тепер, зі зростанням світових потрясінь, пропозиція Китаю принесла світло, стимулюючи інноваційну життєздатність різних цивілізацій, накопичуючи консенсус щодо співпраці, посилюючи взаєморозуміння та спорідненість між людьми різних країн, збираючи позитивну енергію для стабільного розвитку відносин між країнами.
Володимир Урусов，
голова правління Української асоціації китаєзнавців,
доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету
Джерело: Читати оригінал