Цього року виповнюється п’ять років від дня офіційного створення Національного парку амурських тигрів і леопардів. Цей неозорий праліс розкинувся на теренах провінцій Цзілінь і Хейлунцзян, займаючи площу в понад 14,1 тисячі квадратних кілометрів, а рівень заліснення тут перевищує 90%.
За п’ять років популяція диких амурських тигрів у парку зросла з 27 до 72 особин, а далекосхідних леопардів — із 42 до 115. Чисельність обох флагманських видів зросла більш ніж удвічі. Нині тут цілодобово діє комплексна система моніторингу формату «космос — повітря — земля»: супутникові угруповання, інфрачервоні фотопастки, телекомунікаційні вишки та алгоритми штучного інтелекту безперервно фіксують маршрути великих котячих.
Дуань Чжаоґан, директор Адміністрації Національного парку амурських тигрів і леопардів
Щороку в парку з’являються нові репродуктивні родини. Наприклад, тигриці з трьома або чотирма кошенятами — уже звичне явище в об’єктивах наших систем спостереження. За нашими даними, виживаність молодняку тигрів і леопардів (особливо амурського тигра) суттєво зросла: якщо колись вона ледь наближалася до 30%, то сьогодні сягає 50%.
Сунь Пен’юй, керівник технічного напряму комплексної системи моніторингу
Ми щороку моделюємо потенційні коридори міграції хижаків. Якщо маршрути перетинаються із зонами проживання людей, ці ділянки беруться під особливий контроль: встановлюються системи захисту, а жителям своєчасно надходять сповіщення з проханням утриматися від виходу в ліс.
Теплові карти чітко показують поточне розташування смугастих хижаків. Та як діяти, якщо тигр рушить у бік села? Місто Хуньчунь у провінції Цзілінь розташоване в самому ядрі національного парку — це зона з найвищою щільністю та найактивнішим рухом диких тигрів.
Огородження розмежовує житлові території людей та дику лісову зону, а гірські ліси зберігають природний харчовий ланцюг у самостійному функціонуванні.
Справжнє співіснування з тиграми та леопардами не полягає в ув’язненні тварин у клітки або ізоляції людей від природи. Воно полягає у науковому розмежуванні кордонів між людиною та дикою природою на засадах поваги, підлаштування та охорони природи.
Завдяки правовому регулюванню, сучасним технологіям, компенсаційним механізмам та спільній громадській роботі у лісах вільно живуть тигри, а у населених пунктах панує стабільність та спокій.
Джерело: Читати оригінал
📢 Більше оперативних новин у нашому Telegram: Підписатися